- проговорити
- —————————————————————————————проговори́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
проговорити
Смотреть что такое "проговорити" в других словарях:
проговорити — див. проговорювати … Український тлумачний словник
виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… … Словник синонімів української мови
БЛАГОЧЕСТИЕ — в понятиях Святой Руси неукоснительное соблюдение правил веры, соединенное с добрым и хорошим поведением. «Не ведаю, писал в XVII в. Павел Алеппский, какие люди на свете благочестивее русских чтут имя Божие». Воспитанные с детства с любовью к… … Русская история
відбубоніти — ню/, ни/ш, док., перех., розм. Проговорити швидко й невиразно; пробурмотіти … Український тлумачний словник
відговорювати — юю, юєш, рідко відговоря/ти, я/ю, я/єш, недок., відговори/ти, орю/, о/риш, док., перех., розм. 1) Те саме, що відмовляти 3). 2) тільки док., рідко.Проговорити певний час … Український тлумачний словник
проворкувати — у/ю, у/єш, док. 1) неперех.Видати своєрідні переливчасті звуки (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перех. і без додатка, перен. Проговорити або проспівати лагідним, ніжним голосом. 3) неперех. Воркувати якийсь час … Український тлумачний словник
вимовляти — 1) = вимовити (передавати голосом звуки, слова своєї / чужої мови; говорити певним чином), виголошувати, виголосити, проговорювати, проговорити; карбувати (виразно, роздільно) 2) див. говорити … Словник синонімів української мови
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови
